На сьогоднішній день найпоширеніший вид ендопротезування кульшового суглоба – це тотальне ендопротезування. Тотальний ендопротез складається з ніжки, чашки (ацетабулярного компоненту) і головки. В ході цієї операції головку і шийку стегнової кістки, а також вертлюжну западину тазової кістки замінюють на штучні імпланти. Компоненти ендопротеза можуть фіксуватися за рахунок press-fit фіксації (вбивання) в кістки – це так звана безцементна фіксація, при якій через певний період часу кістка проростає в пористу поверхню ендопротеза.

Для молодих пацієнтів частіше використовуються ендопротези з безцементним типом фіксації. Вони добре фіксуються завдяки високій щільності кісткової тканини. При закінченні терміну їх служби безцементні імпланти простіше замінити, ніж ендопротези з цементним типом фіксації.

Цементний тип фіксації ендопротеза частіше використовують у літніх людей (80+) та пацієнтів з вираженим остеопорозом кісткової тканини внаслідок супутніх захворювань. Ендопротез з таким типом фіксації кріпиться за допомогою медичного полімерного цементу, який забезпечує надійну стабільність. Якщо стан кістки у літнього пацієнта добрій, то можлива установка і ендопротеза з безцементним типом фіксації.

Ніжки ендопротеза з цементним типом фіксації виготовляються з кобальт- хромового або кобальт-хром-молібденового сплава. Чашка ендопротеза при цементному типі фіксації використовується з поліетиленового сплаву і фіксується також за допомогою медичного цементу.

Чашку (ацетабулярнй компонент) і ніжку ендопротеза для безцементного фіксації роблять із сплавів на основі титану, який має прекрасну біосумісність (тобто не відторгається організмом). Поверхня імплантів тазостегнового суглоба може бути покрита спеціальними речовинами, які полегшують вростання кістки. Від того, якою буде ця поверхня, залежить надійність і довговічність протеза.